+30932882858

+380983299090

info@krevetka.com.ua

Як відкрити рентабельну креветкову ферму та чим це загрожує

Незабаром на півдні України з’явиться перша креветочна ферма, де не лише займатимуться промисловим розведенням цих ракоподібних, а й навчатимуть усіх охочих. Ініціатор проекту, бізнесмен Любомир Гайдамака, переконаний, що нова інудстрія буде комерційно успішною. Уже через 10 років наша держава може забезпечувати себе вітчизняними креветками, але й у перспективі – експортувати їх до ЄС і далі по світу.

Використання матеріалів сайту Agravery.com визначається правилами та здійснюється відповідно до законодавства України про авторські та суміжні права.
У своєму нещодавньому інтерв’ю для інтернет видань засновник компанії “Vismar Aqua” Любомир Гайдамака, який розробляє обладнання для рибних господарств і займається вирощуванням африканського сома на Київщині, уже розповідав, що креветки потенційно можуть стати гарним бізнесом. Зацікавившись цією темою іще чотири роки тому, він вивчив досвід передових підприємств світу і почав експериментувати у себе на ділянці у Віті Поштовій під Києвом – вирощує по 100-200 кілограмів ракоподібних за сезон. Зараз бізнесмен готується суттєво масштабувати виробництво. За його задумом, креветкова ферма буде розміщуватись біля одного із лиманів на півдні, де у перспективі вирощуватимуть до 100 тонн продукції на рік. Підприємство матиме інкубаторій для отримання мальків, кормоцех, ферму з вирощування товарної продукції, лабораторію, яка займатиметься науковими дослідженнями, та навчальний центр для усіх бажаючих займатись розведенням креветок.

“Для завершення проекту мені потрібно приблизно 7-8 млн євро, та до п’яти років роботи. Наразі триває процес пошуку інвесторів, готується документація під проект та проводиться підготовча робота із контрагентами щодо завезення маточного стада. А уже з наступного сезону, згідно моїх попередніх планів, ми розпочнемо будівництво власного інкубаторію, який дасть змогу вирощувати до тисячі тонн креветки”, – говорить Любомир.

Складнощі першопрохідця

Гайдамака засвідчує, що хоча спроби зробити подібні креветочні ферми в Україні вже були (зокрема на Вінниччині), але надто комерційно успішними їх назвати не можна. “Раз на півроку я чую про те, що у якомусь із регіонів започатковують вирощування різних видів ракоподібних, але й досі реальної української креветки у промислових масштабах немає. Бо у це потрібно вкладати немалі кошти. Приміром, тільки на навчання я їздив до Кореї та Таїланду тричі – працював там на фермах, докладно вивчав технологічний бік справи. Двотижневе навчання коштувало більше $10 тис. І для того, аби рухати цілу індустрію, планую відкрити своє “якірне” підприємство, відпрацювати цикл і далі – навчати усіх охочих, готувати фахівців для інших ферм”, – ділиться інформацією фахівець.

Бізнес достатньо складний, особливо на першому етапі. Власної креветки Україна не вирощує, тож зараз мальків треба замовляти із Таїланду, Філіппін чи Південної Кореї. Партію у 100 тис. малька привозять в 100 літрах води, а по вазі вони не витягнуть і на 100 грамів. Після отримання мальків день-два адаптують до менш солоної води. В цей час їх підгодовують личинками артемії та штучним кормом. За місяць мікроскопічні мальки виростають до 0,5-1 грами і мають довжину 3-4 см. Далі мальків випускають у великі ємності – по 300-500 штук на 1 куб. м води. Там вони відгодовуються три місяці і на виході мають вагу 22-25 грамів. До того ж, потрібне спеціальне обладнання для облаштування басейнів, яке в Україні не виготовляють.

Гайдамака розповідає, що умовах півдня України отримувати один урожай можна навіть просто неба. Для цього зарибок креветки вирощується з кінця березня до кінця травня в закритих умовах, а далі, до кінця серпня випускається у відкриті, спеціально обладнані, водойми. “Можна і взагалі не обладнувати водойми, але тоді щільність посадки буде значно меншою. Коли так ми на 1 кв.м. висаджуємо 300-500 штук, то без обладнання потрібно всього лишень до 100 штук. Таким чином можна отримувати до 2 тонн креветки з 1 га водного дзеркала”,– пояснює він.

Мінімальна партія малька з Таїланду у 150 тисяч особин буде коштувати більше $7 тис., плюс для того, аби його виростити потрібно використати 500 кубів “морської” теплої води. “Тобто мінімальні стартові інвестиції складуть близько $120 тиc. При таких обсягах інвестицій починати із маленьких ферм елементарно невигідно – мінімальний старт із 20 тонн на рік, тобто два «урожаї» по 10 тонн», – рекомендує фахівець. При цьому він говорить про дану нішу, як про достатньо прибуткову. При правильному підході можна мати 30-35% рентабельності.

Собівартість вирощування креветок таким способом, приміром, у Київській області складе 200-300 грн/кг, а на півдні України, де є доступ до джерела морської води – дешевше. Із цих коштів 15-20% становитимуть витрати на закупівлю мальків. “Думаю, що продавати треба мінімум по 700-800 грн. Це велика, незаморожена, органічна креветка. У Таїланді, на фермі, така креветка, залежно від розмірів, там може коштувати 7-11$, тоді як в Європі кілограм коштує до €50”, – говорить Гайдамака.

Працювати на перспективу?

Керівник Асоціації «Українських імпортерів риби і морепродуктів» (UIFSA) Дмитро Загуменний із позитивом ставиться до ініціативи заміщення іноземної креветки українською, втім вважає це більше роботою на перспективу. Українські креветки не можуть конкурувати з іноземними, що постачають в Україну по ціні від $4 до $18 за кілограм (в середньому 6-8 доларів за кг). За підсумками 2018 року Україна імпортувала близько 4,5 тис. тонн креветок. Основні постачальники – Канада, Аргентина, Китай, Бангладеш, Таїланд, Франція. Перепонами для креветочного бізнесу він вважає те, що за вартістю український продукт суттєво дорожим за імпортний заморожений продукт, до того ж температурні умови України не дозволяють успішно вирощувати креветок під відкритим небом, а в закритих басейнах – це дороге задоволення.

Його думку підтримує співвласник ферми з вирощування аквакультур “Українська Креветка” Олександр Удовенко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Related Post